Маріупольчанка, яка знайшла сили стати волонтеркою в «гарячих точках»

Ганна мешкала у Кальміуському районі. 23 лютого, коли дівчина лягала спати, мала передчуття, ніби щось станеться. І 24 лютого 2022 року погані передчуття Ганни справдились як у жахливому сні. Почалась повномасштабна війна. 

«Я прокинулася від вибухів, передчуття справдилися, війна прийшла. Я зібрала речі та їжу. Побігла до батьків, що мешкали поруч. В той день я востаннє бачила свою квартиру», – згадує дівчина. 

Далі були численні обстріли та найстрашніший ранок у житті – снаряд потрапив у будинок, де ховалася її родина.

«Коли стався вибух, банк та стоматологію зрівняло з землею. У сусідньому під‘їзді мешкала моя подруга з дитиною, снаряд потрапив в те крило», – розповідає Ганна.

Перший раз родина спробувала виїхати із Маріуполя 17 березня. Їх машина потрапила під автоматний обстріл, автівку побило кулями, але всі вціліли. Наступного дня, без колони, була ще одна спроба. Тоді  в легковій машині було семеро людей, серед них – дві дитини, собака і кішка. Ця спроба стала вдалою і всім вдалося потрапили до Дніпра.

Коли перший шок пройшов, Ганна зрозуміла, що не може змиритися з горем, яке прийшло до нашої країни та спостерігати за людьми, в яких «нема війни». «Я відчувала, що хочу допомогти тим, хто цього потребує», – зазначає дівчина. 

Познайомившись з дніпровським волонтером фонду «Лютий» Ганна сама стала волонтеркою. І коли хлопець запропонував поїхати на допомогу людям в «гарячі точки», вона не вагаючись погодилась. Бахмут, Костянтинівка, Краматорськ  – все літо, майже кожен день, дівчина разом із іншими волонтерами розвозили гуманітарну допомогу, евакуювали людей до шелтерів у Дніпрі. 

Зараз Ганна продовжує допомагати, вірить в майбутнє Маріуполя та працює заради Перемоги.