Початок повномасштабної війни назавжди у пам'яті азовстальця Віталія

Пан Віталій працював електромонтером на меткомбінаті «Азовсталь» та брав безпосередню участь у консервуванні виробництва. Тоді здавалося що підприємство та місто встоїть. Подальші події чоловік згадує із сумом, та вдячний долі, що його родина вціліла у тому пеклі. 

Після початку повномасштабного вторгнення Віталій протягом тижня був на роботі й брав безпосередню участь у консервації виробництва. Тільки другого березня чоловік виїхав з території підприємства і, на щастя, зміг відшукати свою родину.

«Своїх дорослих дітей разом з маленьким онуком я знайшов наступного дня у підвалі в одному з будинків на площі Перемоги. Росіяни обстрілювали район дуже рясно. Я хвилювався, аби з ними нічого не сталося», – згадує чоловік.

Вже 7 березня Віталій із родиною поїхали до центру міста, бо з'явилася інформація про можливий зелений коридор для евакуації маріупольців. Біля спорткомплексу «Іллічівець» зібрались люди, які так и не дочекались евакуації. Росіяни знову почали обстріли. 

«Ми з родиною дісталися колишньої «кондитерки», щоб сховатися там. А 15-го дізналися про евакуаційний маршрут і ми поїхали до безпечного місця», – каже Віталій. 

Наприкінці березня Віталій із родиною дісталися Чернівців. Згодом тут відкрили центр «ЯМаріуполь». Віталій постійно навідується туди, отримує допомогу. Каже, зараз це дуже необхідно та потрібно.