Спільна боротьба: молодь вірить в український Маріуполь

Олександр пробув в окупації 45 днів. Пощастило знайти гуманітарний коридор та волонтерів, які були готові вивезти родину до Бердянську. «Потім вже українським гуманітарним коридором Червоного хреста опинились в Запоріжжі», – згадує Олександр.

До Вінниці родина перебралась до родича. «Тут я вступив до університету, посідаю місце в студентському уряді, записую пісні, веду активне громадське життя та намагаюсь жити на повну», – розповідає хлопець.

У Вінниці юнак звернувся до нашого центру, який тепло називався маленькою родиною: «Центр надає мені не тільки гуманітарну допомогу, але й спілкування з іншими маріупольцями. Тут відчуваєш атмосферу дому».

Олександр вірить в українську Перемогу та те, що кожен з нас здатен її наблизити: «Хотілося б бачити зміни в суспільстві: перехід на державну мову, відмову від контенту та товарів агресора, активна громадська позиція та донати, які кожен день рятують життя».